Есть помещения для магазинов, офисов в центральной части города Бердичева и вокзала. Также имеются складские помещения в районе ж/д вокзала.
За справками обращаться (04143) 4-03-78 или (04143) 4-07-29.

Торгiвельнi центри витiсняють базари з ринку

Велика економiчна депресiя 90-х рокiе викинула на вулицю мiльйони робiтникiв, Iнженерiє, науковцiв, педагогiв, лiкарiв... Разом з тим, через надто прозорi українськi кордони, як iз Заходу, так i зi Сходу, країну заповнила хвиля недорогого та неякiсного краму. В результатi торгiвля - стала чи не єдиним полем економiчної активностi населення, останнiм засобом порятунку тисяч українських сiмей вiд злиднiв i голоду.

За iнформацiєю керiвника департаменту полiтики внутрiшньої торгiвлi та побутових послуг Мiнiстерства економiки та з питань європейської iнтеграцiї Юрiя Родiонова, яку вiн надав "Новому кур'єру", в Українi зараз нараховується понад 2,7 тис. лише легальних ринкiв. Загальну ж кiлькiсть ринкiв у країнi Всеукраїнська асоцiацiя "Укрринок" оцiнює у 4 тисячi.

У 1995-2001 роках кiлькiсть українських базарiв збiльшилася бiльш нiж удвiчi, а "речовi" ринки - утричi. На ринках реалiзується до 30% загального обсягу товарiв, у тому числi товарiв легкої промисловостi - вiд 75% до 88% по рiзних групах. Кiлькiсть зайнятих у сферi торгiвлi на ринках, за рiзним даними, складає близько 3 млн. чоловiк.

Дiяльнiсть ринкiв є чи не найпотужнiшим джерелом надходжень до мiсцевих бюджетiв. Наприклад, 2000 року ринковий збiр майже наполовину забезпечив формування бюджетiв територiальних громад. Того року пiд лiцензiй, патентiв тощо до держбюджету надiйшло пгiнад 1,5 млрд. грн.

Отже, мiськi базари стали однiєю з головних економiчних реалiй українського життя, 3 урахуванням ринкiв прокладаються маршрути мiського транспорту; протести! акцiї базарних торговцiв вiдразу стають сенсацiями нацiональної преси та телебачення; вiдвiдання ринкiв перетворилося на майже ритуальну форму дозвiлля громадян у вихiднi днi; для зручностi '"човникiв" туристичнi фiрми вiдкривають спецiальнi '"шоп-тури" у всi кутки свiту.

Разом з тим, виборсавшись iз безоднi кризи, економiка країни взяла курс на перехiд вiд колоритного схiдного базару до цивiлiзованого євроамери-канського торгiвельного центру. I з часом виявилося, що базарна система торгiвлi стає перешкодою на шляху перебудови вiтчизняної економiки. За даними Асоцiацiї "Укрлегпром", "сiрий iмпорт", що домiнує на багатьох базарах, стає на завадi розвитку вiтчизняного ринку одягу та взуття. Демпiнгова практика базарних торговцiв стримує поширення прогресивних форм торгiвлi (у супермаркетах, торгiвельних салонах тощо). Неоковирна "архiтектура" базарiв не прикрашає мiське середовище, а для спорудження чогось вартого уваги неможливо залучити iнвестицiї через невирiшенiсть земельної проблеми ринкiв.

Розквiт мiських базарiв виштовхнув на асфальт їхнiх колишнiх "господарiв" - продавцiв сiльськогосподарської продукцiї, Дядьки з картоплею й бабцi з молоком поповнили торговi ряди на так званих "неформальних" ринках, через якi проходить понад 30% мiської базарної торгiвлi. I хоча торгiвля "на асфальтi" вiдбувається в обстановцi постiйного конфлiкту з гiгiєнiчними нормами та правоохоронними органами, повернутися пiд дах "справжнiх" ринкiв селянам заважає чималий ринковий збiр, офiцiйна частка якого подекуди перевищує 10 грн. на день.

Окрiм того, мiськi базари нагородили суспiльство цiлим букетом "'кримiнальних проявiв", серед яких фальсифiкацiя товарiв, обман покупцiв, владна корупцiя, крадiжки, рекет, бандитськi "розбирання", нелегальна мiграцiя, дитяча злочиннiсть тощо. Як повiдомив начальник Головного управлiння Києва у справах захисту прав споживачiв Микола Казаков, за даними перевiрки, проведеної на торгiвельних пiдприємствах столицi, на базарах фiксується у 5 разiв бiльше порушень законодавства про захист прав споживачiв, нiж у стацiонарнiй мережi торгiвлi.

Iз наведених причин перебудова базарної торгiвлi стала нагальною потребою суспiльства. Початок процесу реформування ринкiв ознаменувало видання 23 травня 2001 року Президентом України Указу "Про заходи щодо вдосконалення функцiонування ринкiв з продажу продовольчих та непродовольчих товарiв". Згiдно з цим документом, Мiнекономiки разом з Асоцiацiєю "Укрринок" розробили "Концепцiю вдосконалення функцiонування ринкiв з продаж продовольчих та непродовольчих товарiв". Концепцiю було схвалено постановою Кабiнету Мiнiстрiв 13 грудня 2001 року.

Положення Концепцiї лягли в основу регiональних програм реформування ринкiв. Перетворення базарної системи України передбачає:

реформування ринкiв у торгiвельно-сервiснi комплекси з широким спектром послуг для пiдприємцiв i покупцiв;
створення спецiалiзованих оптових продовольчих ринкiв з продажу сiльськогосподарської продукцiї та про
дуктiв її переробки;
лiквiдацiю стихiйних базарiв;
удосконалення правової бази дiяльностi ринкiв з питань землекорис тування, регулювання вiдносин з пiдприємцями, товаровиробниками, споживачами.

На думку вiце-президента Асоцiацiї "Укрринок", реалiзацiя Концепцiї дозволить розв'язати вузол проблем, що накопичилися на українських базарах, i знизити рiвень соцiальної напруги навколо них.